• :
  • :

11.04.2022 Евакуація дітей-сиріт із зони бойових дій – мій громадянський обов'язок та справа честі.

11.04.2022 Евакуація дітей-сиріт із зони бойових дій – мій громадянський обов'язок та справа честі.

Як заступник голови Міжнародной дипломатичної місії ОБСЕ я завжди був і буду на боці справедливості та піклування про менш беззахисних людей.  Коли я евакуював найближчих людей до Чернівців, міста на південному заході України, я був упевнений, що обраний маршрут найзручніший і найбезпечніший.  І саме тому я так само взяв на себе відповідальність за евакуацію дітей-сиріт із зони бойових дій.  З перших днів війни мені стали надходити повідомлення та відеозвернення із закликами про допомогу.  У мирний час разом зі своїм колективом я доглядав дитячі будинки, і видно, що вони можуть розраховувати на нас і у воєнний час.  Більше того, я постачав їх необхідними продуктами харчування та медикаментами, які опинилися під обстрілом у перші дні війни.  На даний момент ми вже евакуювали понад 350 дітей із Центру психосоціальної реабілітації, дитячих будинків сімейного типу, дитячих будинків, будинків сімейного типу та кількох багатодітних сімей.

  На жаль, нам не вдалося уникнути складних ситуацій.  Наприклад, ми двічі потрапили під обстріл у Харкові, але на щастя без жертв.

  Я й не міг подумати, що війна зруйнує мирне життя наших дітей.  Очевидно, що діти зазнають психологічної травми, перебуваючи під обстрілом і ховаючись у укриттях або бункерах від обстрілів.  Тому ми плануємо найближчим часом залучити команду психологів, аби допомогти нашим дітям покращити психологічне здоров'я.  Найважче почуваються діти-сироти, адже вони вже пережили безліч життєвих випробувань, а російська агресія практично знищила їхнє дитинство.  Треба віддати належне прийомним матерям, які щиро дбають про дітей і створюють максимально комфортну атмосферу тепла та захищеності.

  Ми організували всіх евакуйованих дітей у Чернівцях.  Ми беремо на себе повну відповідальність за транспортування, проживання, харчування та побутові потреби переміщених дітей.  Мене вразила єдність, щирість та чуйність наших громадян.  Таке відчуття, що війна відкрила в кожному з нас якесь нескінченне внутрішнє джерело сили, сили та бажання діяти.

  Не кожен дорослий здатний витримати випробування війни і при цьому щиро вірити у щасливе майбутнє.  Але ж діти можуть.  Так, звичайно, їм важко, і психологи, напевно, допоможуть їм подолати страхи.  Але радість, властива лише дітям, нагадає нам, для кого саме ми рятуємо та захищаємо нашу Батьківщину.  І це приголомшливо!

 

«Проїхав 31 тисячу кілометрів і врятував сотні дітей»: харків`янин евакуював дітей із шести дитячих будинків

 

Державні портали